ЗМІ мають справу з інформацією, і саме контроль за інформацією дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати у ній модель вигідної суб'єкту впливу дійсності та вирішувати, які проблеми на сьогодні є найбільш актуальними. Штучно продукується таке явище, як медіа-свідомість (тобто свідомість, заснована на хибних цінностях, маніпулятивних інтерпретаціях, подвійній моралі), коли реальність, пропонована ЗМІ, відрізняється від дійсної. Громадська думка через медіа-свідомість значно спотворюється.
За допомогою ЗМІ, інформацію можна:
- спотворити за допомогою неповної, односторонньої подачі; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви та коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, що не дозволяє пересічному індивіду сформувати цілісну картину подій;
- відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подачі інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);
- інтерпретувати у вигідному світлі;
- просто приховати, разом з тим, акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;
- створити "інформаційний шум", тобто зниження сприйняття фактів за рахунок подачі такої кількості новин, за якої стає неможливим їхнє сортування;
- оперативно подати навіть неперевірену інформацію, що є певним маніпулятивним прийомом та відповідно до "закону випередження", будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж наступні;
- поширювати певний погляд на інформацію як її єдино правильний варіант. За рахунок цього створюватиметься ілюзорний ефект підтримки трансльованої ЗМІ ідеї більшістю, який призведе до небажання індивіда відкрито висловлюватись під страхом суспільних санкцій, якщо його точка зору не схожа на погляди більшості. Що більш часто це повідомлення повторюватиметься в ЗМІ, тим більше зростатиме небажання людини публічно говорити - модель спіралі мовчання.
Фейк зазвичай — це підроблена новина. Це не просто брехня, а неправда, яку видають за новину.
Маніпуляція — це не завжди фейк, це навмисно, свідомо викривлена інформація для формування певного ставлення до певної проблеми, людини, явища. Це може бути надання неповної інформації, навмисне приховування певного її аспекту, зміщення акцентів у повідомленні, висмикування з контексту. У результаті у людини викривляється відчуття реальності.
Маніпуляції можуть застосовуватись до текстів, виступів, аудіо-, відео-, фотоматеріалів.
Спіраль мовчання
Таким чином, «спіраль мовчання» пов'язана із явищем ізольованості індивіда. Основні її твердження:
- людям, що висловлюють альтернативні до панівних погляди, загрожує ізолювання від суспільства
- люди постійно відчувають страх перед ізольованістю
- страх перед ізольованістю змушує людей постійно сканувати «клімат» суспільного настрою
- результати такого сканування впливають публічну поведінку людей, зокрема на їхню готовність або неготовність висловлювати свої думки відкрито.
Дезінформація
Техніка «сендвіча»
Назва "сендвіч" означає нашарування один на одного матеріалів різного характеру. Цей маніпулятивний ефект полягає у протиставленні позитивних і негативних образів.
"Отруйний сендвіч". Позитивний факт або подія, сприятливі для суб'єкта впливу, обрамлюються спеціально підібраним попереднім і наступним негативним матеріалом і, таким чином, нівелюється позитивний ефект від факту чи події.
"Цукровий сендвіч". Негативний факт або подія, несприятливі для суб'єкта впливу, обрамлюються спеціально підібраним попереднім і наступним позитивним матеріалом і, таким чином, нівелюється негативний ефект від факту чи події.
Міфи
- міф про індивідуальну свободу і особистий вибір громадян;
- міф про нейтралітет найважливіших політичних інститутів: конгресу, суду, і президентської влади, а також ЗМІ;
- міф про незмінну егоїстичну природу людини, її агресивність, схильність до накопичування і споживання;
- міф про відсутність в суспільстві соціальних конфліктів, експлуатації та пригнічення;
- міф про плюралізм ЗМІ, що в дійсності, не дивлячись на їх значну кількість, контролюються великими рекламодавцями і урядом і є єдиною індустрією ілюзорного світу.
Ці міфи реалізуються за допомогою наступних засобів маніпулювання свідомістю:
- Подрібнення та фрагментація, сенс яких полягає у локалізованому підході до проблеми, що спричиняє неможливість осягнути проблему в цілому.
- Нагальність у передачі інформації, адже акцент на ній створює відчуття важливості предмету інформації. Наслідком цього є послаблення у людини здатності розмежовувати інформацію за ступенем важливості тощо.
Створення інформаційної реальності
Людина не маючи доступу до усіх подій, які відбуваються у світі, потребує інформації про процеси, що відбуваються, які зачіпають її інтереси і сприяють орієнтації в інформаційному потоці. Але ЗМІ можуть відображати не чисті факти, а їх інтерпретацію. Тому замість відображення дійсності вони створюють псевдореальність, у ній за допомогою стереотипів маркують і закріплюють необхідну інформацію.
Виділимо декілька основних опорних елементів, на яких створюється ця інформаційна реальність:
По-перше: це визначення мас-медіа «порядку денного». Притягаючи увагу об'єкта до одних фактів і одночасно упускаючи інші, ЗМІ самі визначають міру важливості тієї або іншої події, факту.
По-друге: мас-медіа поширюють загальні стереотипи і моделі поведінки, таким чином, визначають і вказують, які установки та типи поведінки є нормами справедливості і моральності, а які, навпаки, не є.
По-третє: ЗМІ організовують псевдоподії, які на відміну від тих, що природно відбуваються, плануються заздалегідь і організовуються штучним шляхом, наприклад, з метою створення репортажу.
Стереотипізація
Важливу роль у стереотипізації особи і соціуму роблять засоби масової комунікації й інформації, які активно впливають не лише на окрему людину, але і на усе суспільство, а також беруть участь у побудові образу соціального світу.
Можна виділити два основні напрями у вивченні стереотипу в масових комунікаціях. Перший розуміється як прагматичний, цей напрям вивчає стереотип як спосіб збільшення ефекту для масового й ідеологічного впливу, це може бути пропаганда, реклама і так далі. Другий напрям — соціально-критичний: стереотип, досліджується як продукція засобів масової комунікації (ЗМК), в розрізі проблем культури.
Сам механізм дії ЗМІ на людину і суспільство зумовлений специфікою, за допомогою якої мас-медіа і формують стереотипи. Перша з таких особливостей полягає в тому, що інформація, що передається через ЗМІ, через її величезний масштаб є завжди організованою. Це означає, що так чи інакше ця інформація вже пройшла через відбір, класифікацію, категоризацію фактів і явища громадського життя. Саме на цьому рівні і відбувається стереотипізація інформації. Людина отримує в результаті інтерпретацію інформації, який би її об'єктивний характер не підкреслювався.
Друга особливість ЗМІ полягає в тому, що вони забезпечують не лише інформування населення, але і служить засобом масової комунікації, тобто у своєрідній формі створюють контекст спілкування. Своєрідність цієї форми комунікації в тому, що в її межах відсутній безпосередній зворотний зв'язок, як це має місце в міжособовому спілкуванні: джерело передачі інформації позбавлене негайної можливості дізнатися про свою дію, про те, прийнята або знехтувана передана ним інформація.
Третя особливість полягає в тому, що подача інформації через різні канали ЗМІ підкоряється більшою мірою, ніж при міжособовому спілкуванні, нормам спілкування, прийнятим у суспільстві.
У процесі сприйняття інформації найважливіше місце займає категоризація стереотипів у свідомості людини, так, через належність до однієї з наявних соціальних категорій індивідуальний акт втрачає свою специфічність (унікальність), у межах якої він був здійснений людиною.
Посилання на анонімний авторитет
Цей прийом введення в оману відноситься до так званої "сірої пропаганди". Авторитет, до якого звертаються, може бути релігійною чи вагомою політичною фігурою, діячем науки тощо. Ім'я авторитету не повідомляється. При цьому для більшої переконливості можуть цитуватися документи, оцінки експертів, звіти свідків та інші матеріали.
Приклади: "Вчені встановили…", "Доктори рекомендують…", "Джерело з президентського оточення повідомляє…" тощо. Посилання на неіснуючий авторитет надають інформації солідності й ваги в очах пересічних громадян. При цьому джерело не ідентифіковане і відповідальності за помилкове повідомлення журналісти не несуть.
Емоційний резонанс
Буденна розповідь
Якщо потрібно "привчити" людей до насильства, крові, вбивств тощо, то щодня в ЗМІ повідомляється про найтяжчі з них. Через декілька тижнів такої обробки населення перестає реагувати на найжахливіші злочини і масові вбивства, що відбуваються в суспільстві, бо наступає психологічний ефект звикання. Такий прийом дозволяє ЗМІ зберегти ілюзію об'єктивного висвітлення подій, але, в той же час, девальвує значимість того, що відбулося, створює у масової аудиторії уявлення про дану подію як про щось малозначне, що не потребує особливої уваги і, тим більше, суспільної оцінки.
Ефект присутності
Прийом був введений в практику нацистською пропагандою. Включає низку трюків, які імітують реальність, їх використовують при "репортажах з місця бою" та в кримінальній хроніці, фабрикуючи заднім числом зйомку "реального" затримання бандитів чи автокатастрофи. Ілюзію "бойової обстановки" створюють, наприклад, різкими рухами камери та порушенням її фокусу. При цьому все виглядає так, ніби оператор в страшному хвилюванні, під вогнем знімає реальність. Ілюзія достовірності надає сильного емоційного впливу і створює відчуття автентичності подій, ніхто не підозрює, що це лише дешевий трюк.
Як розпізнати маніпуляції у текстах?
Маніпуляції в медіа – це не завжди прямий фейк. Часто вони приховані у
вигляді перекручень, емоційної забарвленості або вибіркового висвітлення
фактів. На прикладі двох джерел ми виявили кілька ключових ознак
маніпуляцій.
1. Перекручення та вільна інтерпретація першоджерел
2. Використання емоційно забарвленої лексики
3. Вибіркове висвітлення фактів
4. Прямі заклики до дій
5. Зміщення акцентів
6. Недостатній контекст, ігнорування контексту
7. Підтримка однієї сторони
8. Упереджені формулювання
Приклади маніпуляцій у медіа:
- надання неповної інформації; навмисне приховування певного аспекту інформації; зміщення акцентів у повідомленні;
- маніпуляція символами, використання лозунгів, «мови плакату»;
- висмикування з контексту;
- маніпулювання емоціями, цінностями, узагальненнями;
- маніпуляція з цифрами (соціологією).
Які наслідки мають маніпуляції?
1. Формування однобічної громадської думки.2. Посилення недовіри до державних інституцій.
3. Розпалювання конфліктів у суспільстві.
Як уникнути впливу маніпуляцій?
1. Перевіряти першоджерела: Наприклад, читати оригінальні заяви дипломатів чи посадовців.
2. Звертати увагу на мову: Емоційно забарвлені висловлювання часто вказують на упередженість.
3. Шукати альтернативні точки зору: Ознайомлюйтесь із думками різних сторін конфлікту.
Головне - Включати критичне мислення!
Маніпуляції в новинах
Маніпуляції в новинах спостерігаються, коли для аудиторії подаються новини, які не відповідають дійсному стану речей, з використанням помилкових даних і повідомлень.При поданні новин журналісти користуються правилом кількох «с» — це сенсації, сміх, сльози, сум, секс, скандал, страх, смерть, що найбільше впливають на емоційну сферу.
Нині зброєю масового ураження є неправдива фейкова інформація.
Фейк — навмисно зманіпульована новина. Іноді фейки — це абсолютна вигадка, фікція.
Які ознаки має маніпулятивна новина?
- Новина викликає занадто сильні емоції;
- Сенсаційність;
- Зловживання незрозумілою для більшості термінологією;
- Повторення одного й того самого твердження - дослівно чи в перефразованому вигляді;
- Гучні гасла;
- Використання прийому так званого групування людей та розділення цих груп;
- Напівправда;
- Підміна понять;
- Застосування емоційних прикметників;
- Псевдоексперти. Коли думка експерта видається за факт.
Як розпізнати маніпуляції на телебаченні?
Хоч інтернет міцно увійшов у наше повсякдення, класичне телебачення з нього не зникло.
- Вчитися відрізняти факти від чуток;
- Слідкувати за цитуванням підозрілої новини на інших телеканалах;
- Звертати увагу на авторитетність експертів;
- Аналізувати, чи не замовчувалася у сюжеті інша загальновідома інформація;
- Звертати уваги на відповідність відеоряду твердженням журналіста.
Як розпізнати маніпуляцію у соцмережах?
- Важливе першоджерело публікації. Якщо його немає або неможливо його встановити через пошук, слід пошукати ту саму інформацію в офіційних джерелах чи декількох перевірених ЗМІ.
- Слід звертати увагу на сторінку чи акаунт, де розміщена публікація. Тут важливо те, як давно була створена сторінка, наскільки вона заповнена, що до цього публікувала людина, яка фотографія стоїть на аватарці тощо. Якщо сторінка порожня, а з попередніх публікацій - тільки змінені кілька разів фото, то до розміщеної там інформації слід ставитися обережно.
- Скільки у сторінки та акаунта підписників, друзів, фоловерів? Чи справжні вони? Такі ознаки також можуть вплинути на довіру до публікації.
- Скільки осіб поділилися інформацією: кількість репостів, лайків, коментарів. Тут важливо, що маніпулятивні новини як раз і спрямовані на великий розголос, адже мають викликати сильні емоції.
- Звертайте увагу на характер попередніх публікацій.
Як нейтралізувати вплив маніпуляції?
- Слідкувати за емоціями та зберігати голову холодною. Якщо інформація викликала емоцію, необхідно зупинитися і відкласти її. Потім повернутися і пошукати її ще в кількох джерелах.
- Не беріть участь у дискусії у соціальних мережах з людьми, яких не знаєте, або на теми, в яких не розумієтеся, у маловідомих групах.
- Скласти список перевірених та офіційних джерел інформації.
- Продумати отриману інформацію та намагатися сперечатися з нею, знаходити альтернативну думку.
- Спробувати переказати новину своїми словами, як у розмові з другом чи родичами.
- Пошукати намір та мету того, хто написав цю новину або змонтував. До яких думок та висновків вас підштовхують?
