Універсальні цифрові вимірювачі, які називаються мультиметрами, стали незамінними помічниками багатьох радіоаматорів і електриків. Незважаючи на велику кількість режимів, працювати з ними дійсно просто і сьогодні ми пропонуємо максимально повну інструкцію щодо використання цих приладів.
- Оглядаємо корпус та елементи управління
- Вимірювання напруг
- Як використовувати вбудований омметр
- Вимірюємо силу струму в ланцюгу
- Продзвонювання ланцюга та діодів
- Вимірювання температури
- Перевірка польових та біполярних транзисторів
- Спеціальні клавіші та функції
Огляд корпусу та органів керування
Абсолютна більшість цифрових мультиметрів має схожий зовнішній вигляд і розташування елементів керування та індикації. Варто зазначити, що така ергономіка виявилася дуже вдалою і зручною у використанні.
У центрі розташовано головний перемикач — диск із подовженою ручкою, яка одночасно слугує покажчиком режиму. Самі режими та діапазони вимірювань нанесені по колу навколо перемикача у вигляді написів. Для зручності сусідні режими об’єднані в групи (написи обведені рамкою), у межах кожної можна перемикатися між межами вимірювань.
Конструкція цифрового мультиметра
Зверніть увагу, що сам перемикач може бути прохідним, тобто з обох боків покажчика є однакові позначення. Інакше кажучи, для вибору доступна лише половина оберту. Зазвичай така схема використовується у струмових кліщах, а мультиметри переважно мають повний оберт на 360º для вибору режиму.
Крім цього, мультиметр має РК-дисплей. Навколо нього можуть бути розташовані додаткові кнопки: для ввімкнення підсвітки дисплея або активації інших функцій. Одна або кілька кнопок можуть бути винесені на бокові грані корпусу.
У нижній частині корпусу знаходяться отвори з роз’ємами для підключення щупів. Роз’єм із написом COM — це загальний (негативний) контакт для підключення чорного щупа. Решта роз’ємів (зазвичай два) призначені для червоного щупа: один — для більшості вимірювань, інший (підписаний A або ADC) — для вимірювання високих струмів.
Вимірювання напруги
Найпростіше вимірювати напругу. Для цього є дві групи режимів: DCV — для постійного та пульсуючого струму, та ACV — для змінного. У режимі ACV полярність підключення щупів не має значення, оскільки змінний струм не має постійної полярності.
Вимірювання постійної напруги
Діапазони вимірювань у різних моделей мультиметрів відрізняються. Зазвичай DC-вимірювання — до 1000 В, а AC — до 700 або 750 В. Якщо вибрати надто малий діапазон, наприклад, 20 В, а напруга буде вищою, прилад покаже некоректні значення. Водночас перевищувати максимальний межовий рівень небезпечно — прилад може вийти з ладу.
Вимірювання змінної напруги
Під час вимірювання постійної або пульсуючої напруги слід дотримуватися полярності. Це дає змогу визначити полярність невідомого джерела: якщо щупи переплутати, на дисплеї з’явиться знак мінус. Нагадаємо, що напруга вимірюється при паралельному підключенні приладу.
Як користуватися вбудованим омметром
Найчастіше в мультиметрах використовується функція вимірювання опору. Діапазони омметра зазвичай розміщено в нижній частині кола перемикача і позначено символом Ω (Омега). Доступні межі від 100–200 Ом до сотень кОм. У деяких моделях — до 10–20 МОм через окремий роз’єм для червоного щупа та з використанням зовнішнього джерела живлення.
Вимірювання опору резистора
Залежно від обраного діапазону змінюється лише кількість десяткових розрядів — значення залишаються точними. Якщо вимірюваний опір значно перевищує обраний діапазон, прилад нічого не покаже.
Якщо опір невідомий, краще рухатися від меншого діапазону до більшого. Точність зазвичай невисока — 1–2%. З урахуванням виробничого допуску в 5–10%, відхилення можуть бути значними. У мегаомметричному режимі похибка зростає.
Уточнення:
-
При розрядженому акумуляторі точність падає.
-
При вимірюванні низьких опорів (одиниці Ом) враховуйте власний опір щупів і приладу — його можна визначити, замкнувши щупи між собою.
Найточніше значення з’являється через 3–5 секунд.
Вимірювання сили струму
Щоб виміряти силу струму, прилад потрібно включати послідовно в електричне коло. Основний роз’єм обмежений струмом 0,2–0,5 А. Через високострумовий роз’єм можна вимірювати до 10 А, але допустима напруга при цьому знижується на 30–50% від номінального максимуму.
Режими:
-
DCA — постійний струм
-
ACA — змінний струм (є не у всіх приладах)
Неправильний вибір групи не зіпсує прилад, просто не буде правильних показань. Перевищення допустимого струму на слабкому роз’ємі спричиняє перегорання запобіжника, на сильному — плавкого моста.
У дешевих мультиметрах обидва позитивні роз’єми можуть бути спаяні, тож виміряти високий струм не вдасться. Загальне правило: рухайтесь від більшого діапазону до меншого. Прилад може вимірювати навіть мікроампери, але точність зазвичай невелика.
Прозвонка кола та перевірка діодів
Режим із символом діода дає змогу визначити падіння напруги на замкнутому колі. Для перевірки діода торкніться щупами його виводів, а потім поміняйте щупи місцями. В одному напрямку з’явиться значення, в іншому — ні.
За значенням можна судити про полярність: чорний щуп вказує на катод. Мультиметр у цьому режимі подає струм ~1 мА, а на дисплеї показує падіння напруги (в мВ).
Прозвонка також можлива в режимі омметра — ток проходить лише в одному напрямку.
Звукова прозвонка — це найменший омметричний діапазон. Якщо опір нижчий за поріг (зазвичай 100 Ом), лунає сигнал. Іноді — із затримкою.
Вимірювання температури
Деякі мультиметри мають термопару — дозволяє вимірювати температуру до 700–800 ºС. Вона вставляється в COM і сусідній роз’єм або в спеціальну пару з позначкою С.
У режимах приладу має бути відповідне положення, що відображає значення в градусах Цельсія.
Якщо такого режиму немає, температуру можна вимірювати в режимі DCV на мінімальному діапазоні — використовуючи таблицю залежності термо-ЕРС від температури.
Проте такий метод має низьку точність: прилад показує не абсолютну температуру, а різницю між термопарою і корпусом мультиметра.
Перевірка біполярних та польових транзисторів
Навіть прості мультиметри можуть перевірити транзистори та визначити цоколевку. Для біполярних є режим hFE і спеціальна колодка з контактами, розділена на PNP та NPN. Контакти мають позначення B (база), C (колектор), E (емітер).
Транзистор вставляють у колодку, пробуючи різні варіанти розміщення. Коли знаходиться правильна цоколевка — з’являється коефіцієнт підсилення на дисплеї.
Недолік: короткі ніжки можуть не дістати до контактів. Також не можна протестувати потужні транзистори — поданий струм занадто малий.
Польові транзистори перевіряють у режимі прозвонки діодів. Починають із підключення чорного щупа до стоку, а червоного — до витоку. Це перевіряє вбудований діод. Потім торкаються затвора червоним щупом — транзистор відкриється. Щоб закрити, торкаються затвора чорним щупом.
Для P-канальних транзисторів процедура аналогічна, але щупи змінюють місцями.
Спеціальні кнопки та функції
У багатьох мультиметрах дорожче 1300 рублів є спеціальні функції. Найважливіша — кнопка HOLD, яка фіксує поточні показання на екрані.
Цікаво: якщо натиснути HOLD перед увімкненням, на екрані можуть з’явитися дивні символи — це не поломка, а наслідок зафіксованих «сміттєвих» даних.
У складніших приладах є кнопки для відображення максимуму, мінімуму чи середнього значення. При активації режиму на дисплеї з’являється відповідний символ.
