Генрі Кіссінджер (1923–2023), американський державний діяч, дипломат
„Это хорошо. Все приличные люди начинали в разведке. Я тоже.“
«Це добре. Усі пристойні люди починали в розвідці. Я теж.»
📘 Документальне; фраза, приписувана Кіссінджеру, зустрічається у збірках афоризмів.
Алан Даллес (1893–1969), директор ЦРУ (1953–1961)
«Цель разведки — не знать всё, а знать то, что другие хотят скрыть.»
«Мета розвідки — не знати все, а знати те речі, які інші прагнуть приховати.»
📘 Підтверджене; варіант з його книги «The Craft of Intelligence» (1963).
Віктор Суворов (Володимир Резун, нар. 1947), колишній радянський розвідник, письменник
«Хорошая разведка — это не шпионаж. Это прежде всего умение видеть связи между фактами, которые лежат на поверхности.»
«Хороша розвідка — це не шпигунство. Це передусім уміння бачити зв’язки між фактами, що лежать на поверхні.»
📗 Підтверджене, авторське формулювання зі спогадів.
Леонід Шебаршин (1935–2012), начальник зовнішньої розвідки КДБ СРСР
„Разведка не имеет права хвастаться. Даже намекать на успехи — значит подвергать кого-то риску.“
«Розвідка не має права хвалитися. Навіть натяк на успіх — це вже ризик для когось.»
📘 Підтверджене, цитата з інтерв’ю 1990-х.
Михайло Любімов (1934–2014), радянський розвідник, письменник
„Разведка — простой исполнитель: сказали — сделали… Что в ней хорошего? Разрабатываете человека, врёте ему постоянно… И я это делал, потому что был уверен: агенты для моей страны всегда пригодятся... С высокой точки зрения, эта работа, бесспорно, аморальна.“
«Розвідка — це простий виконавець: сказали — зробив... Що в ній хорошого? Розробляєш людину, постійно їй брешеш... І я це робив, бо був переконаний, що агенти моїй країні завжди знадобляться... З високого погляду, ця робота безперечно аморальна.»
📗 Документальне інтерв’ю — “Умный человек полезнее двух разведок”.
Євген Антонюк, радянський педагог (1978)
„Успешное обучение подобно глубокой разведке... Бывает, что без изучения соседей и пограничного материала не обойтись...“
«Успішне навчання подібне до глибокої розвідки: запам’ятовується те, що базується на численних інформаційних зв’язках... Іноді без вивчення суміжних тем не обійтись.»
📙 Метафора, не про спецслужби; педагогічна публікація.
Євген Антонюк
„Умелая разведка реже входит в соприкосновение с противником, потому что опережает на пару шагов.“
«Уміла розвідка рідше стикається з противником, бо випереджає його на кілька кроків.»
📙 Метафоричне висловлювання.
Художній фільм «Щит и меч» (1968), сценарій Володимира Богомолова
— Ландсдорф говорит о принципе подготовки женской агентуры...
— Если мужчина слаб, то на него ничего не воздействует.
— Ландсдорф каже про принцип підготовки жіночої агентури...
— Якщо чоловік слабкий, то на нього ніщо не впливає.
🎬 Художнє джерело, діалог із фільму.
«Щит и меч» (1968), фільм перший
«Пожелаю Вам тёпленького местечка в германской разведке, в абвере. Вживаться, вживаться, вживаться. Нужен Иоганн Вайс, не нужен Александр Белов.»
«Бажаю вам тепленького місця в німецькій розвідці, в Абвері. Вживатися, вживатися, вживатися. Потрібен Йоганн Вайс, не потрібен Олександр Бєлов.»
🎬 Художній фільм.
Вальтер Шелленберг (1910–1952), керівник політичної розвідки Третього рейху
«Предпосылкой успешной работы... является преемственность и координация усилий.»
«Передумовою успішної роботи у великому масштабі є спадковість, безперервність і ретельна координація зусиль.»
📘 Документальне; мемуари «Лабіринт».
Вальтер Шелленберг
«Решающим является выбор надежных и обученных сотрудников... жить и работать как уроженцы страны.»
«Вирішальне значення має добір надійних і добре підготовлених співробітників... вони повинні жити й діяти як уродженці тієї країни.»
📘 Мемуари «Лабіринт».
Карл фон Клаузевіц (1780–1831), військовий теоретик
«Большая часть разведывательных сведений является ложной, а страх умножает вымыслы и неточности...»
«Більшість розвідувальних відомостей є хибними, а страх лише множить вигадки та неточності...»
📘 Підтверджене, трактат «Про війну».
Художній фільм «ТАСС уполномочен заявить» (1984)
«Злопамятство — плохая черта, Джон, особенно в нашей профессии. Разведчик обязан трепетно любить своего противника...»
«Злопам’ятність — погана риса, Джоне, особливо в нашій професії. Розвідник повинен трепетно любити свого ворога — лише тоді зможе його знищити.»
🎬 Художній діалог.
Фільм «На Дерибасовской хорошая погода, или На Брайтон-Бич опять идут дожди» (1992)
— Доложите пятую заповедь разведчика.
— Разведчика может погубить красивая женщина.
— Назвіть п’яту заповідь розвідника. — Розвідника може згубити гарна жінка.
🎬 Художній, комедійний.
Серіал «Мафия не может править миром» (Eşkıya Dünyaya Hükümdar Olmaz)
«В разведке нет никаких “но”. Нет “может быть”. Есть либо “да”, либо “нет”.»
«У розвідці немає ніяких “але”. Немає “може бути”. Є лише “так” або “ні”.»
🎬 Художній, сучасна турецька драма.
Джонатан Літтелл (нар. 1967)
«Дед любил говорить: “Время, потраченное на разведку, всегда окупится”.»
«Дід любив казати: “Час, витрачений на розвідку, завжди окупиться.”»
📗 Художнє, роман “Благоволительницы”.
Серіал «Долина волков: Западня» (Kurtlar Vadisi: Pusu)
«В разведке каждый — чья-то добыча.»
«У розвідці кожен — чиясь здобич.»
🎬 Художній.
Дуглас Макартур (1880–1964)
«Следует исходить из того, что лишь пять процентов данных разведки окажутся точными...»
«Слід виходити з того, що лише п’ять відсотків розвідувальних даних виявляться точними. Одне з умінь доброго командира — знайти ці п’ять відсотків.»
Рон Полборн, “Идеальная разведка” (вигадане ім’я у навчальних матеріалах)
«Сотрудник разведки не может не сомневаться...»
«Розвідник не може не сумніватися... Він сумнівається і в істинності отриманого, і в тому, що вже знає.»
📙 Сумнівне авторство, популярний апокриф.
Джон Кеннет Ґелбрейт (1908–2006)
«Ни одна разведслужба не предскажет, что сделает правительство, если оно само этого не знает.»
«Жодна розвідслужба не передбачить, що зробить уряд, якщо він сам цього не знає.»
📗 Підтверджене, із промови 1960-х.
Яків Кедмі (нар. 1947), ізраїльський розвідник
«Разведка никогда не знает абсолютно всё... Она будет оценивать и добывать то, что сможет, и делать ошибки.»
«Розвідка ніколи не знає абсолютно всього... Вона оцінює, здобуває, що може, і помиляється.»
📘 Документальне, інтерв’ю.
Алан Даллес
«Часть полезных сведений получают из открытых источников...»
«Частину корисних відомостей отримують із відкритих джерел — газет, книжок, технічної літератури... Навіть роман чи п’єса можуть містити потрібну інформацію.»
📘 Книга “The Craft of Intelligence”.
Михайло Любімов
«Основным в работе разведки является не только вербовка агентов, а главное — общение.»
«Основне в роботі розвідки — не лише вербування агентів, а головне — спілкування.»
📗 Інтерв’ю.
Йосиф Мелман, ізраїльський публіцист, експерт із розвідки
«Если политика плохая, то даже самая лучшая в мире разведка её не спасет.»
«Якщо політика погана, навіть найкраща у світі розвідка її не врятує.»
📘 Підтверджене, цитата з інтерв’ю.
Сергій Гончаров, історик
«…в борьбе с мифами дело нелегкое... труднее всего противостоять мифу, укоренившемуся в национальной памяти.»
«У боротьбі з міфами справа нелегка... Найважче протистояти міфу, що вкорінився в національній пам’яті.»
📗 Наукова публікація
Георгій Почепцов, теоретик комунікації
«…основной массив информации — это живая информация о жизни разведки...»
«Основна маса інформації — це жива інформація про життя розвідки навіть поза особистістю.»
📙 Науково-публіцистичне.
Юрій Нікітін (нар. 1939), письменник
«Раньше разведчиков снабжали ампулой с ядом... А теперь, когда главной ценностью объявлена жизнь, уже знаем: выдаст всех.»
«Раніше розвідникам видавали ампулу з отрутою... А тепер, коли головною цінністю стала життя, ми знаємо: видасть усіх.»
📗 Художнє, з публіцистики.
Сергій Наришкін (нар. 1954), директор СЗР РФ
«В каком-то смысле историки схожи с разведчиками... добиваются полноты картины, анализируя источники.»
«У певному сенсі історики схожі на розвідників: їхній обов’язок — досягти повноти картини, аналізуючи джерела.»
📘 Офіційна промова.
З приказок разведчиков
«Лучше десять ложных тревог, чем один неожиданный удар.»
«Краще десять хибних тривог, ніж один неочікуваний удар.»
📙 Народне професійне прислів’я.
З приказок разведчиков
«Не посмотришь — не увидишь, не расспросишь — не найдёшь.»
«Не подивишся — не побачиш, не розпитаєш — не знайдеш.»
📙 Польова приказка.
З приказок разведчиков
«Разведчик похож на ящерицу — спасаясь, оба избавляются от хвоста.»
«Розвідник схожий на ящірку — рятуючись, обидва позбавляються хвоста.»
📙 Фольклорна професійна мудрість.
Вальтер Шелленберг (Walter Schellenberg, 1910–1952) — цитати й переклади
Вальтер Шелленберг — (із мемуарів «Лабиринт» / The Labyrinth)
«Предпосылкой успешной работы в больших масштабах является преемственность и непрерывность в работе и тщательная координация усилий.»
«Передумовою успішної роботи в великому масштабі є спадковість і безперервність у роботі та ретельна координація зусиль.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт» (Schellenberg). Пряма цитата з розділів про організацію роботи розвідки і координацію дій.
Примітка: документальне джерело (мемуари), але історики застерігають, що окремі оцінки в мемуарах можуть бути суб'єктивними.
Вальтер Шелленберг — (із мемуарів)
«Решающим является выбор надежных и надлежащим образом обученных сотрудников; они должны возвышаться над общим уровнем по своим умственным и духовным качествам. Чтобы успешно действовать в чужой стране, они должны иметь возможность после интенсивного изучения языка, обычаев и особенностей народа данной страны жить и работать так, как ее уроженцы и заниматься разведывательной деятельностью.»
«Вирішальне значення має добір надійних і належним чином підготовлених співробітників; вони повинні вирізнятися над загальним рівнем інтелектом і моральними якостями. Щоб успішно діяти в чужій країні, вони мають після інтенсивного вивчення мови, звичаїв і особливостей жити і працювати як місцеві й вести розвідувальну діяльність.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт».
Вальтер Шелленберг — (із мемуарів, про Швецію як канал проникнення радянської розвідки)
«Я неоднократно указывал на то, что Швеция является главным каналом проникновения русской разведки. Так мы обнаружили, что многочисленные случаи диверсий на судах происходят под руководством советской разведки.»
«Я неодноразово вказував, що Швеція — головний канал проникнення російської (радянської) розвідки. Ми виявили, що численні випадки диверсій на судах відбувалися під керівництвом радянської розвідки.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт»; цитата часто цитується в підбірках і статтях про роботу німецької розвідки у Скандинавії.
Вальтер Шелленберг — (про операцію «Цеппелин» / Unternehmen „Zeppelin“)
«Второе направление разрабатывало операцию „Цеппелин“. Здесь мы нарушили обычные правила использования агентов — главное внимание уделялось массовости. В лагерях для военнопленных отбирались тысячи русских, которых после обучения забрасывали на парашютах вглубь русской территории. Их основной задачей, наряду с передачей текущей информации, было политическое разложение населения и диверсии.»
«Друге спрямування розробляло операцію „Цеппелін“. Тут ми порушили звичні правила використання агентів — основну увагу приділяли масовості. У таборах для військовополонених відбирали тисячі росіян, яких після підготовки скидували парашутами в глибину російської території. Їхньою головною задачею, поряд із передачею оперативної інформації, було політичне розкладання населення і диверсії.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт»; операція документована дослідниками (Operation Zeppelin).
Примітка: масштаб операції й деякі деталі в мемуарах відтінені політичними оцінками; існують архівні дослідження, які підтверджують масштабну вербовку з-поміж полонених, але й критикують надмірні твердження про її ефективність.
Вальтер Шелленберг — (про робочих/охорону підприємств у 1943)
«Много хлопот доставляла нам охрана предприятий. К 1943 году количество иностранных рабочих, часть которых была занята даже в самых секретных областях производства, составило более шести миллионов.»
«Чимало клопоту завдавала охорона підприємств. До 1943 року кількість іноземних робітників, частина яких працювала навіть у найбільш секретних сферах виробництва, становила понад шість мільйонів.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт» (опис організаційних проблем тилу і використання іноземної праці).
Вальтер Шелленберг — (про заборону паління й алкоголю для курсантів Гіммлера)
«Прежде всего, сказал он [Гиммлер] необходимо строжайшим образом запретить курсантам употребление табака и алкоголя. „Люди, у которых вы заметите пожелтевшие от никотина пальцы, не подходят для такой службы, так как являются рабами своих привычек“.»
«Перш за все, сказав він [Гіммлер], необхідно суворо заборонити курсантам вживання тютюну і алкоголю. „Люди, у яких помітні пожовтіння пальців від нікотину, не підходять для такої служби, бо вони — раби своїх звичок“.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт» (опис підготовки кадрів і критеріїв відбору).
Вальтер Шелленберг — (про рішення щодо походу на Схід / план «Барбаросса»)
«Окончательное решение выступить в поход на Восток было принято уже через несколько недель после визита Молотова. Через несколько месяцев я узнал, что Гитлер подписал план „Барбаросса“.»
«Остаточне рішення виступити походом на Схід було ухвалене вже через кілька тижнів після візиту Молотова. За кілька місяців я дізнався, що Гітлер підписав план „Барбаросса“.»
📚 Джерело: мемуари «Лабиринт» (особисті спогади Шелленберга про прийняття рішень вищим керівництвом).
Примітка: хронологія рішень і дій керівництва Третього рейху предмет дослідження; формулювання з мемуарів — суб’єктивна перспектива автора.
