07.01.2024

Дефіс, довге та коротке тире: коли застосовувати і де це знайти на клавіатурі

На клавіатурі ми бачимо одну-єдину рисочку, а на практиці доводиться писати і так «—» і так «–» і так «-». Різницю між розмірами видно неозброєним оком. Коли який символ доречне ставити — розбираємось.

Те що ми бачимо на клавіатурі — це «дефіс», коротка рисочка, орфографічний знак, що вживається всередині складних слів: будь-де, що-небудь та ін.

Однак,  часто цей же дефіс тулять і замість «тире» — розділового знаку, що слугує для позначення  прямої  мови чи довгої паузи.

Можливо, просто не знають де знайти тире на клаві?

Підказка:

Затискаємо Alt і одночасно набираємо 0151 — маємо довге тире (—).

Довге тире — це правильний розділовий знак і правильне написання.

І тут виникає запитання: «Якщо є довге, то значить має бути і коротке?» Так, є таке.

Текстовий редактор ворд автоматично перетворює дефіс в тексті на коротке тире «–» в тому випадку, якщо воно з обох боків оточене пробілами (і якщо така опція увімкнена в налаштуваннях). Однак, це не зовсім правильно.

Якщо вже говорити про правильність написання, то коротке тире вживається тільки для позначення діапазонів чисел: 2–3 дні, 1939–1945 роки, і т.д.

Де знайти коротке тире на клавіатурі?

Підказка:

Затискаємо Alt і одночасно набираємо 0150 — маємо коротке тире (–).

Ще одне зауваження: дефіс і коротке тире не можуть бути оточені пробілами. А довге тире з обох боків межує з пробілами — це залізне правило.

От тільки не кажіть, що різниці нема. Наше око заточене під певні розділові знаки. І якщо ви таки відвідували школу в дитинстві, то текст з правильними тире прочитається легше і простіше сприйметься мозком.

Так, такі дрібниці  мають значення, якщо хочемо щось донести до читача.

Тире, мінус, дефіс - у чому відмінність

Всі час від часу використовують різні символи при написанні тексту - тире, дефіс, мінус, довге тире і т.п. Наприклад, ви знали, що всі знаки нижче - це абсолютно різні знаки і можуть використовуватися для різних цілей:

— ‐ − ‒ ⁃ – — ―

У цій статті розберемося для чого потрібен кожен із знаків, де їх можна використовувати, і що означає кожен знак.

Знак тире. Де ставити?

Коли ставиться тире? Тире використовується при написанні текстів. Де ставиться тире:

- між підметом і присудком знак тире в реченнях

- при однорідних членах речення

- у простому реченні при пропуску присудка

- у складному реченні без сполучників

- у прямій мові.

Якщо ви намагаєтеся писати грамотно, то без знаку тире не обійтися. Тире може бути довгим і коротким (обидва приклади представлені в таблиці нижче).

Довге тире символ - це розділовий знак в тексті, а також позначення прямої мови. Ще тире називають знаком тиші та паузи, або головне тире. Воно несе художній зміст і обов'язково відокремлюється з обох боків пробілами. Приклад:

Хостинг — це послуга розміщення сайтів на серверах.

Код знаку тире доступний в таблиці в кінці статті. Потрібно поставити тире?

Виділіть та скопіюйте цей символ  (Ctrl+C), потім вставте його в потрібне місце тексту (Ctrl+V)

Коротке тире (маленьке тире) використовується для розділення числових діапазонів без використання пробілу, наприклад, 25-30.
 
Виділіть та скопіюйте цей символ  (Ctrl+C), потім вставте його в потрібне місце тексту (Ctrl+V)

Також ще виділяють подвійне ⸺ та потрійне тире ⸻. Пунктуація тире у такому вигляді використовуються вкрай рідко.

Дефіс знак. Де використати?


Виділіть та скопіюйте цей символ (Ctrl+C), потім вставте його в потрібне місце тексту (Ctrl+V)

Дефіс – коротка рисочка для позначення переносів, а також для складових слів. Дефіс часто використовують, оскільки він присутній на клавіатурі. Тире знак також часто плутають з дефісом, але це абсолютно різні знаки і використовуються для різних цілей у тексті.

Дефіс – це знак орфографії, тире – знак пунктуації.

Тобто, коли вам потрібно розділити частини речення, вказати на пряму мову, то використовується саме тире символ пунктуаційний знак. Якщо ви пишете літерні скорочення, частинки або приставки, словосполучення, переносите слова з одного рядка в інший, тоді використовується саме дефіс, доступний для введення з клавіатури вашого ПК.

Приклад використання дефісу: ракета-носій, південно-західний, Анна-Марія, аудіо- та відеотехніка.

Тире або дефіс у тегах типу title

Пошукова система Google не рекомендує використовувати символ дефісу в title, замість нього слід використовувати або тире, або двокрапку, кому, вертикальний роздільник.

Якщо ви вже використовували дефіс у своїх тегах, це можна швидко поправити. Для пошуку помилок використовуйте спеціальні сервіси, наприклад, Screaming Frog SEO Spider. Якщо помилки виправлені, потрібно відправити сайт на повторну переіндексацію.

Чому не варто використовувати дефіс у title-тегу? Пошукова система може сприймати дефіс як роздільник між вмістом, тому може відсікнути ваш текст, що негативно вплине на відображення. Подібні ситуації виникають не завжди при використанні дефісу, але все ж, щоб не було проблем, варто позбавитися дефісу. Тире може повністю замінити його і виглядатиме нічим не гірше.

Комбінації на клавіатурі

Ознайомимось із комбінаціями на клавіатурі для різних ОС, щоб швидко використати необхідний знак у тексті.

Для Windows ОС

Alt+0151 - для довгого тире

Alt+0150 – для середнього тире

Для Linux ОС

Лівий Win+- - для довгого тире

Лівий Win+⇧ Shift+- для середнього тире

Для Android або iOS

Натисніть на дефіс і підтримайте, з'явиться вибір тире, які можна використовувати для тексту.

У Google Docs також працюють команди Alt+0151 для довгого тире, Alt+0150 для короткого, але користуватися ними не зовсім зручно. Тому в налаштуваннях облікового запису ви можете додати автозаміну, наприклад, при введенні двох дефісів з'являтиметься тире. Зробити це можна Інструменти - Налаштування та вибрати знаки для автозаміни, як на скрині:


Якщо працюєте у системі WordPress, то щоб скористатися спеціальними символами, відкрийте таблицю через кнопку виведення спец. символів:

Мінус знак. Де застосовувати?

Знак мінус — це символ, який складається з короткої горизонтальної лінії, що використовується для позначення негативних виразів. Він також використовується для позначення віднімання двох чисел або виразів. Символ мінуса доступний у стандартному HTML як −, а в Unicode це символ у кодовій точці U + 02212 та 8722.

Цей символ використовують у різних програмах та додатках, наприклад, Microsoft Word, Google Docs, HTML та інших.

Чи можна використовувати дефіс як знак мінус? Звісно, ​​але це не правильно. Зверніть увагу, що дефіс знаходиться трохи нижче в рядку тексту, ніж знак мінус і тире, до того ж він дуже короткий та виглядає занизьким і занадто маленьким при використанні в математичних виразах.

Виділіть та скопіюйте цей символ (Ctrl+C), потім вставте його в потрібне місце тексту або формули (
Ctrl+V)

Знаки тире, мінус, дефіс – у чому різниця?

Різниця між тире, мінусом, дефісом, маркером списку та іншими видами символів у їхній довжині, а також сфері застосування. У правильній постановці знака тире вам допоможе наступна таблиця, з якої можна скопіювати необхідну інформацію:

Знак

HTML

Назва

Номер в юнікоді

Де застосовується?

-

 

дефіс-мінус

U+002D



якщо немає можливості поставити іншу позначку

‐

дефіс

U+2010



щоб розділити частини слова при написанні

−

мінус

U+2212



для математичних задач

‒

цифрова рисочка

U+2012



для цифрових кодів, наприклад, при написанні номера телефону

­­

­

символ переносу

U+00AD



якщо потрібно зробити перенесення слова на новий рядок

⁃

маркер списку

U+2043



при створенні списків

–

коротке тире

U+2013



в типографіці

—

довге тире

U+2014



в типографіці

―

горизонтальна риска

U+2015

для діалогів, в типографіці

⸺

подвійне тире

U+2E3A

для вказування на пропущене слово або його частину

&#11835

потрійне тире

U+2E3B

для позначення автора, який використовувався в попередньому тексті


Тире і дефіс – в чому різниця, коли і який знак ставиться

Далеко не всі інтернет‑користувачі точно розуміють, що таке тире і дефіс. У чому різниця між ними? Використовувати їх як взаємозамінні неправильно з точки зору правил. Кожен символ має своє значення і спосіб введення. Причому насправді розроблено більше двох знаків для позначення рисок в тексті.

Що таке дефіс

Дефіс — це орфографічний знак, що розділяє частини слова. Він виглядає як коротка горизонтальна риска.

Оскільки він входить до складу слова, то пробілами не відбивається. Єдиний випадок, коли праворуч від цього знака ставиться пробіл, — це перерахування, в яких змінюється тільки перша частина слова, а друга залишається однаковою. Наприклад: теле‑ і радіомовлення.

Іноді замість звичайного дефіс використовують нерозривний. Він потрібен для того, щоб складові частини слів не розривалися на різні рядки. У цьому випадку слово або залишиться на попередньому рядку, або цілком перенесеться на нову.

В яких випадках використовується дефіс

Щоб зрозуміти, коли ставиться дефіс, а коли — тире, потрібно згадати правила. Дефіс ставиться всередині слів.

Загальні правила, коли потрібно писати слова через дефіс:

  • повторення одного слова: тихо‑тихо, ледве‑ледве;
  • повторення слів з однією основою: давним‑давно, один‑однісінький;
  • поєднання синонімів: тихо‑смирно, розумниця‑розумниця;
  • складні слова, першою частиною яких є числівник, написаний цифрами: 100‑процентний, 25‑річчя;
  • нарощення після порядкових числівників: 7‑го, 12‑а;
  • спеціальні терміни і найменування, до складу яких входить окрема літера алфавіту: α‑промені, β‑промені;
  • скорочення складних прикметників, що пишуться разом: ж.‑д. (залізничний) — але ж.д. (залізниця).

Крім цього іменники пишуться через дефіс у таких випадках:

  • складні слова без сполучних голосних -о-, -е-: кафе‑ресторан, дизель‑мотор;
  • назви політичних партій та їх учасників/прихильників: соціал‑демократія, соціал‑демократ;
  • складні одиниці виміру: людино‑день, кіловат‑годину, але трудодень;
  • проміжні сторони світу, в тому числі іноземні: північно‑захід, норд‑вест;
  • складові прізвища: Мамин‑Сибіряк, Римський‑Корсаков;
  • деякі географічні назви: Кам’янець‑Подільськ, Орєхово‑Зуєво;
  • слова з першою частиною обер-, унтер-, лейб, екс-віце-: віце‑президент, унтер‑офіцер;
  • додаток за означуваним словом: мати‑стара, дівиця‑красуня.

Тепер розглянемо, коли слід писати через дефіс прикметники (з прикладами):

  • утворені від іменників, які пишуться через дефіс: соціал‑демократичний, дизель‑моторний;
  • складаються із рівнозначних компонентів: м’ясо‑молочний, англо‑німецький;
  • позначають відтінки кольорів: біло‑синій, жовто‑зелений.

Це основні випадки, коли потрібно писати слова через дефіс. Використання тире в складних словах вважається грубою помилкою.

Що таке тире

Тире є пунктуационным знаком. Воно ставиться між окремими словами. З обох боків його потрібно відбивати пробілами, причому зліва — нерозривним. Це потрібно для того, щоб знак «приліпився» до попереднього слова і не переносився на наступний рядок (або переносився відразу з цим словом). Нова рядок може починатись з тире тільки в разі передачі діалогу.

Тире прийнято розділяти на довге і коротке. Для кожного з них передбачені свої випадки вживання. Розглянемо більш детально особливості використання тире і дефіс. У чому різниця між цими символами?

Коли ставиться довге тире

Розберемо основні правила для тире. У випадку з довгим знаком їх більше, оскільки це і є класичне тирі, з яким ми познайомилися ще в школі. Іншими словами, нам доведеться згадати правила розстановки розділових знаків у реченнях.

Тире використовується в наступних випадках:

  • Між підметом і присудком, якщо вони виражені іменниками в називному відмінку або невизначеними формами дієслова: любити — значить жити. Вчитель — мій друг.
  • Після перерахування перед узагальнюючим словом: сироїжки, опеньки, білі — багато грибів він назбирав.
  • Перед додатком у кінці речення: до мене в гості прийшов Петро — мій найкращий друг.
  • На місці пропущених членів речення: я вийшов з кімнати, і мій друг — слідом за мною.

У деяких випадках треба ставити тире між пропозиціями (з прикладами ознайомимося нижче):

  • При різкому протиставленні або несподіваному повороті подій: він обернувся — але поруч не було.
  • Між частинами складного безсполучникового речення, якщо друга частина вказує на результат того, про що йдеться в першій: я розповів правду — стало легше.

Звичайно, правил для тире набагато більше, це лише основні моменти, які зустрічаються найчастіше. Використовувати в таких випадках дефіс неприпустимо.

Що таке коротке тире

Постараємося ще глибше зрозуміти відмінність тире від дефіса. В чому різниця? Нам необхідно познайомитися з ще одним знаком — коротке тире (його ще називають середнім). Сьогодні на просторах Інтернету він зустрічається вкрай рідко. Проблема в тому, що фахівцям, які розробляють сайти, цей символ в більшості випадків просто не знайомий. І на це є свої причини: символ прийшов до нас з англомовної друкарні.

По ширині він дорівнює буквою N, тому й отримав назву en dash. До речі, довгий символ за шириною дорівнює M, тому його називають em dash.

Діапазони

Довгий час для позначення діапазону використовували довге тире без пропусків. Але сьогодні воно все частіше заміняється коротким, і багато ресурси приймають його як стандарт. Тобто написання повинно бути таким: 2000-2010, 10-12, 63-70.

Символ не відбивається пробілом, тому що діапазон за змістом є одним цілим. Але якщо мова йде про невизначеному проміжку з різницею в один крок, то потрібно ставити дефіс: 2-3, 4-5.

Багато хто задається питанням, який знак ставити між роками — тире або дефіс? Відповідь очевидна: коротке тире, тому що мова йде про конкретному проміжку часу: 1900-1902 рр.

Для температур такий спосіб неприйнятний, оскільки ці одиниці можуть мати від’ємні значення. Тут діапазон треба ставити через три крапки.

Тире і дефіс – в чому різниця, коли і який знак ставиться

Телефонні номери

Єдиної думки з приводу написання телефонних номерів на сьогоднішній день немає. Зокрема, «Грамота.ру» велить використовувати дефіс, і такий варіант вважається загальноприйнятим. Набирає популярності написання через коротке тире. Однак з логічної точки зору обидві теорії невірні. Дефіс — це все‑таки орфографічний знак, і його ставлять у словах. Також телефонний номер не є діапазоном.

Для номерів розроблений спеціальний символ — так званий figure dash (цифрова риска).

Яким позначити знаком мінус

В якості мінуса нерідко використовують звичайний дефіс. Іноді зустрічається варіант з коротким тире. Насправді в цьому випадку також розроблено окремий знак. Суть в тому, що мінус по ширині повинен бути рівним плюса. Символ minus довше дефіса, але трохи коротше тире.

Плюс і мінус

Мінус, як і інші математичні символи, потрібно відбивати нерозривними пробілами: 25 − 5 = 20.

Як поставити перенесення

Перенесення часто позначають дефісом. Це майже правильний варіант. «Ідеальний» перенесення — це soft hyphen, або м’який дефіс. Іноді його називають shy hyphen. Хоча зовні він не відрізняється від дефіса, саме він має значення поділу слів наприкінці рядка. Якщо поставити hyphen, наприклад, в слові «книга» («книга»), то вийде, що мова йде про складному слові, яке складається з двох частин: «кни‑» і «‑га». А ось soft hyphen покаже, що це одне слово, тільки розділене знаком переносу.

Як вставити символи

Нам тепер відомо, що тире і дефіс не можна плутати, а в деяких випадках слід використовувати спеціальні символи, незважаючи на загальноприйняту практику. Але виникає питання: як же вставити ці символи в текст?

-

дефіс

мінус

коротке тире

довге тире

Для цього потрібно включити Num Lock і на цифровій клавіатурі ввести певні комбінації.

Комбінації для «Віндовс»

Знак Назва Комбінація
Дефіс Hyphen Alt + 45
Нерозривний дефіс Non‑breaking hyphen Alt + 8209
Коротке тире En dash Alt + 0150
Довге тире Em dash Alt + 0151
Цифрова риска Figure dash Alt + 8210
Мінус Minus Alt + 8722
Перенесення Soft hyphen Alt + 0173

Зверніть увагу, що зовні знаки можуть виглядати майже однаково. З цієї причини користувачі помилково можуть їх плутати. Однак у них зовсім різне значення, і кожен з них розроблений для конкретних випадків. Не можна ставити орфографічний знак замість пунктуационного. Також нелогічно використовувати мінус номерів телефону, оскільки ми нічого не віднімаємо.

Застосовувати нерозривний дефіс треба обережно. З одного боку, подвійне прізвище, розірвана на різні рядки, виглядає негарно. Більш того, це суперечить правилам. Проте цей символ не завжди можуть правильно прочитати мобільні додатки. У цьому випадку на його місці користувач побачить порожній квадратик.

Символ на клавіатурі

Але на практиці користувачі найчастіше використовують символ на клавіатурі, а не вставляють перераховані вище знаки. Не дивно: це набагато швидше й простіше, ніж вводити комбінації, тим більше що їх ще потрібно запам’ятати. Зазвичай такий символ називають дефісом.


Але насправді його назва звучить як «дефисоминус». Зовні він не відрізняється від звичайного дефіса, але за значенням не є таким. Сам термін говорить про те, що це невизначений знак. Його використовують замість всіх інших рисок, якщо поставити правильний символ неможливо з технічних причин. Але якщо ви маєте можливість вставити потрібний знак, то краще так і робіть. За допомогою дефисоминуса ми лише показуємо читачеві, що на цьому місці має стояти певна риска. Сам по собі він нічого не означає.

Висновок

Ми дізналися, коли використовуються тире і дефіс і в чому різниця між ними. Правила вимагають не плутати символи і використовувати їх за призначенням. Навіть якщо зовні знаки виглядають схожими, вони все одно мають різне значення. Звичний для всіх дефисоминус варто застосовувати в крайніх випадках, адже сьогодні у більшості користувачів є можливість ввести потрібну комбінацію.

*  *  *

Дефіс vs тире

Використання дефісу «-», мінусу «–» і тире «—»

Дефіс використовують у двох випадках:
1) у складних словах (напр.: південно-східний);
2) у «нарощуваннях» (напр.: 1930-і рр.; 60%-й розчин води).
Дефіс дають без пробілів.

У всіх інших випадках використовують тире. Таких випадків два:
1) тире як розділовий знак, дають із нерозривним пробілом перед знаком і зі звичайним — після;
2) тире як показник певного інтервалу: зазвичай, між цифрами (І—ІІ ст. н. е., 5—6 м тощо), але іноді буває й між словами (траса Київ—Чоп, міжріччя Десна—Дніпро тощо).

Тире можна «зробити» клавішами, набравши код: «alt» і «0151», але винятково на додатковій клавіатурі цифр.
Його можна знайти у таблиці символів — «EM DASH», але не можна використовувати «HORIZONTAL BAR».
Можна також у "Microsoft Word" прописати яку-небудь автозаміну. Напр., додати до автозаміни: 2 дефіси (--) замінити на тире (—).
Це слід зробити на всіх розкладках / мовах (укр., рос., англ.), щоб бути впевненим, що автозаміна буде працювати завжди.

Існує ще й мінус «–» (який ще називають «коротким тире»), але варіант його використання в «археологічних текстах» украй обмежений. Використання мінусу припустиме лише у формулах. Іноді автори дають надлишкову інформацію, позначаючи «глибина –5 м» — оскільки слово «глибина» вказує на від’ємне значення, мінус зайвий.

Основні правила набору дефісів і тире 

- дефіс ставиться: в складних словах (типу "яскраво-червоний"); при порядкових числівниках, записаних арабськими цифрами з нарощенням (наприклад, "11-й клас"). Дефіс набирається без отбівок (пробелів).

- довге тире ставиться: на початку абзацу; між самостійними словами (перше з цих слів може бути і зі знаком пунктуації: з крапкою, комою і так далі). Довге тире рекомендується відбивати (ставити пробіли) по обидва боки; виняток - якщо стоїть на початку абзацу: тоді, природно, відбивається тільки справа.