Гіпертрофічна кардіоміопатія – це патологічний процес, що супроводжується потовщенням м’язів серця,а точніше стінки лівого шлуночка. Це відповідно ускладнює роботу органу та може при відсутності вчасного лікування викликати серцеву недостатність, основну причину раптової зупинки серця.
В основі розвитку захворювання покладено потовщення міокарда (серцевого м’яза), що ускладнює здатність серця перекачувати кров та розслаблятися.
При обструктивній формі захворювання потовщена частина серцевого м’яза (переважно стінка між двома нижніми шлуночками), блокує або зменшує потік крові від лівого шлуночка до аорти. При необструктивній гіпертрофічній кардіоміопатії серцевий м’яз потовщений, але не блокує відтік крові від серця.
Основні причини
У більшості випадків гіпертрофічна кардіоміопатія є спадковим захворюванням. Однак успадковування одного мутованого гена, не гарантує 100% появи симптомів.
До інших можливих тригерів захворювання відносять наступні стани:
- віковий фактор (більші ризики мають особи похилого віку);
- високий артеріальний тиск;
- потовщення стінок серця; аритмія;
- порушення відтоку крові від серця.
Не є виключенням коли причину встановити неможливо.
Характерні ознаки
Кожен випадок гіпертрофічної кардіоміопатії є індивідуальним. Так у когось симптоми можуть бути відсутні взагалі і людина може вести типовий спосіб життя. А для когось прояви патології можуть бути досить серйозними.
До типових ознак порушення відносять:
- швидка стомлюваність;
- задишка;
- прискорене серцебиття;
- набряк ніг, щиколоток, стоп або живота;
- підвищення артеріального тиску;
- больові відчуття у грудях, особливо під час фізичних навантажень;
- запаморочення та втрата свідомості.
Діагностика та тактика лікування
Встановити діагноз можливо на основі фізикального огляду (аускультація), даних анамнезу та ряду діагностичних тестів. Серед них ЕХО-КГ з використанням спеціального гелю для УЗД, ЕКГ, МРТ, безперервний моніторинг ЕКГ протягом 24-48 годин для виявлення аритмій. При наявності в пацієнта родичів, які мають гіпертрофічну кардіоміопатію, рекомендовано генетичне тестування зразка крові. Цей тест також може вказати, чи викликані виниклі симптоми іншою хворобою серця, крім кардіоміопатії.
Тактика лікування гіпертрофічної кардіоміопатії спрямована на полегшення симптомів та запобігання ускладнень. Насамперед це стосується попередження раптової зупинки серця.
Медикаментозна терапія при даному стані включатиме призначення бета-блокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, антиаритмічних препаратів при нерегулярному серцевому ритмі.
За показаннями, а саме коли медикаментозне лікування не дає результатів, пацієнтові проводять оперативне втручання на відкритому серці - септальна міектомія. Даний метод полягатиме у видаленні потовщеної перегородки, що дасть можливість покращити кровотік.
Також можливе проведення абляції перегородки, що супроводжується введенням спеціальної речовини через катетер до артерії та далі ураженої частини серця. Відбувається руйнування частини потовщеного серцевого м’яза.
Також вагому роль у лікуванні відіграє зміни способу життя пацієнта, з дотриманням правильного харчування, контролю маси тіла, проведенням регулярних фізичних вправ ( не інтенсивних), відмовою або обмеженням шкідливих звичок.
Враховуючи, що захворювання не має специфічного лікування важливо вчасно отримати діагноз, аби якомога раніше розпочати терапію.
